Як уникнути субсидіарної відповідальності у процедурі банкрутства
Кодексом України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 жовтня 2019 року, передбачено субсидіарну відповідальність на засновників (учасників, акціонерів) або інших контролюючих щодо боржника осіб, у випадку недостатності майна боржника для розрахунку з кредиторами, вимоги яких визнані судом у межах провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо мало місце доведення до банкрутства.
Хто може бути притягнутий до відповідальності у цьому випадку. Це, в першу чергу: засновники (учасники, акціонери), керівники боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Але тут не все так просто. Ліквідатор має вивчити всі наявні матеріали та встановити, які причини та які люди вплинули на підприємство боржника та сприяли настанню неплатоспроможності.
Що характерно для осіб, до яких може бути застосовано субсидіарну відповідальність?
Ці особи є контролюючими щодо боржника у той час, коли вчиняли дії, допускали бездіяльність які мали наслідком неплатоспроможність підприємства.
Суд встановлює, чи розуміли контролюючі особи ймовірні наслідки своїх дій.
Особа може контролювати підприємство завдяки посаді, родинним зв’язкам,за наявності повноважень на укладення правочинів від імені юридичної особи, або якщо особа володіє часткою у статутному капіталі з можливістю впливати на рішення, що визначають діяльність підприємства, впливає на обрання органів управління. Суд визначає, чи усвідомлювали контролюючі особи, що їх дії та бездіяльність матимуть наслідком неплатоспроможність.
Суд встановить, як кожна особа та яким чином впливала на процес управління, наскільки суттєвим був її вплив під час ухвалення важливих рішень, які впливали на економічну діяльність боржника.
Якщо хтось впливав на рішення, які негативно вплинули на економічну ситуацію боржника – такі особи будуть визнані контролюючими щодо боржника.
Також фактичним контролем вважається, наприклад, якщо всі рішення обов‘язково мають бути погоджені кінцевим бенефіціаром, або якщо він має вплив на прийняття рішень органом.
Важливим для розуміння є те, що суди звертають уваги на керівництво яке передувало виникненню неплатоспроможності, а не на керівництво яке було на момент виникнення неплатоспроможності.
Отже, які доводи можуть бути на користь непричетності учасників підприємства?
Відсутність відносин контролю та суттєвого впливу на боржника з відсутністю реальної можливості впливати на рішення та дії з ознаками
недобросовісності можна довести відповідними документами.
Так, член колегіального органу управління може надати суду докази, які свідчать, що він, наприклад, голосував проти ухвалення рішень, які призвели до неплатоспроможності.
Або у випадку, якщо наявний вплив особи шляхом укладення правочинів представником на підставі доручення, необхідно доводити, що визначали основні умови та приймали рішення про укладення правочинів інші особи.
Особи, які суттєво наростили свої активи за рахунок боржника, можуть довести, що правочини були економічно виправданими та були укладені на ринкових умовах.
Отже притягнення до субсидіарної відповідальності це цивільно-правовий інструмент захисту інтересів кредиторів, тож керівнику та учасникам боржника треба бути обачними і діяти розумно та добросовісно, відповідно до вимог Закону, інакше вони будуть відповідати своїм майном у випадку недостачі майна підприємства для задоволення вимог кредиторів.
